Головні герої цієї історії не особливо вірили в містику і життя після смерті. Але те, що сталося з ними тієї ночі, змусило переглянути всі свої погляди на подібні речі.
Саша і Вітя часто виїжджали за місто, щоб відпочити від цивілізації. Цього разу вони довго думали про те, куди поїхати. Спочатку вирішили відправитися в тайгу на полювання, але спільно дійшли згоди, що обійдуться риболовлею. Річки в їх області швидкі, з безліччю вирвищ.
У друзів було і своє улюблене місце. У цьому районі річка потрапляла в невелику кишеню і була не такою бурхливою. У цій заплаві можна було і поплавати, і половити рибу. Правда, спускатися до берега було непросто через крутий спуску.
Приятелі відпочивали тут не перший раз, тому з часом спорудили собі перила, щоби було простіше підніматися і спускатися. Вони приїжджали зазвичай з ночівлею, і ставили намет. Над берегом утворився невеликий виступаючий козирок, з якого відкривався неймовірний вид - в тому місці й зупинялися завжди.
У цей день друзі, як зазвичай, ловили рибу. А ввечері варили з неї юшку і сиділи біля вогнища, насолоджуючись природними видами, тишею і яскравими зірками на темному небі. Незабаром вони зібралися спати, але Вітя чомусь відчував себе незатишно. Він сказав товаришу, що йому якось тривожно на душі. На що Саша лише відмахнувся: мовляв, така краса навколо, про що тут переживати.
Вони пішли спати. Як тільки Саша почав провалюватися в сон, то почув дивний шепіт крізь сон. Хтось явно сказав: «Саньок, пішли звідси». Спочатку він вирішив, що це жартує Вітя. Але той спав так міцно, що це явно не міг бути він.
Чоловік вирішив, що йому це все здалося під час дрімоти, і, перевернувшись на інший бік, знову почав засинати. Але через кілька хвилин все повторилося. Ось тільки на цей раз Саша чітко почув голос рідної мами, яка померла кілька років тому. І вона закликала сина поквапитися і тікати звідси негайно.
Головний герой історії відчув, як волосся стає у нього дибки. Але не розумів, що відбувається. Він знову приліг, ось тільки сон зовсім не приходив. В черговий раз він почув крик: «Санчо, валимо!». Так чоловіка називав лише старший брат, коли вони ще в дитинстві з набігами відправлялися в сусідські городи. Ось тільки той помер ще раніше матері.
У цей момент чоловік зрозумів, що не можна залишатися на місці. Він різко встав і, не до кінця усвідомлюючи, що робить, схопив за одяг друга і велів йому бігти. Вітя після сну не розумів, що відбувається, тому тут же почав хапати речі. Але Саша кричав, що цього не потрібно, треба лише швидше втекти з цього місця.
Він буквально висмикнув товариша з намету, і вдвох вони побігли вгору по стежці. І в цей момент пролунав неймовірний гуркіт. Коли чоловіки озирнулися, то побачили, що від їх намета не залишилося і сліду. Козирок обвалився вниз, а разом з ним опинилися похованими і всі їхні речі.
Ключ від машини виявився в кишені. Друзі піднялися і проговорили всю ніч. Саша намагався переконати Вітю, що саме померлі родичі переконали його зірватися з місця і бігти. Але друг не повірив і лише посміювався. Ось тільки Саші було все одно, адже він точно знав, що йому нічого не почулося.
Живі люди можуть лише припускати, що мертві спостерігають за ними, і дають про себе знати в ті моменти, коли близьким загрожує якась небезпека. Саме так і сталося з героєм цієї історії. А ви коли-небудь стикалися з подібними надприродними подіями? Діліться своїми історіями в коментарях!