Зайон Кларк (Zion Clark) не повинен був займатися боротьбою, не повинен був вивчати бізнес, грати на барабанах і ставати героєм кіно і випусків по телебаченню. Все, що йому загрожувало після народження з діагнозом синдром каудальної регресії — це поневірятися по притулкам і взяти, в кращому випадку, половину від нормального життя.

Зайон Кларк і його шалене бажання жити

Вже просто тому, що в ньому самому тільки половина від звичайного людського тіла. Він ріс і жив без ніг, і навіть не уявляв собі, як сильно зміниться його життя в майбутньому, коли він усвідомить і повірить у фразу, яка перепише всю його долю: — «Ніяких виправдань» (No excuses).

Зайон Кларк народився в 1997 році. Зараз йому всього лиш 21 рік, але це був 21 рік постійної боротьби. Спочатку просто за життя і місце під сонцем, а потім вже на борцівських матах. Кларк виступає у ваговій категорії до 57 кг, хоча сам важить близько 45 кг.

Він легше своїх супротивників, у нього немає ніг, без яких, здавалося б, неможливо боротися в принципі. Але якраз боротьба чи не єдина дисципліна в світі єдиноборств, яка хоч якось підходить для Зайона. Причому на стільки, щоб боротися проти звичайних здорових хлопців, позбавлених подібних фізичних вад. Сам Зайон говорить з цього приводу таке:

«Мої плечі, руки і грудні м’язи повинні бути неймовірно сильними, якщо вже я народився без ніг. У мене просто немає інших варіантів, якщо я хочу займатися улюбленою справою і бути активним по життю».


Як взагалі Зайон виявився в секції боротьби? Здавалося б, йому там не місце, але на ділі все виявилося інакше. Шкільний тренер Кларка виявився братом одного з його вчителів, який теж знав толк в цьому спорті. Вони і запропонували молодому хлопчині без ніг спробувати себе на татамі.

Навчання бійцівським прийомам давалося Зайону набагато складніше, ніж іншим. Він виділив для себе декілька ключових рухів, які могли бути більш ефективними в його випадку, та активно їх тренував.

Не дивно, що Зайон Кларк багато і старанно працює в тренажерному залі з залізом. Адже від сили його плечового пояса і рук залежить буквально все — і рівновага, і вплив на суперників.

«Так вже вийшло, що мої руки — вони ж мої ноги. У ході боротьби мені доводиться всіляко викручуватися. Щоб однією рукою захоплювати противника, а іншою упиратися так, як ніби це мої ноги. Я не можу дати собі поблажок, тому що виступаю серед звичайних атлетів, яким пощастило народитися з ногами. Це справжні поєдинки і я не можу дати собі поблажок, адже суперники мені їх точно не дадуть».

Все дуже просто! Ніяких виправдань! Саме ці слова Зайон Кларк набив собі на спині. Сама ця фраза виникла під час одного з поєдинків ще в школі. У тому бою він пропустив сильний удар, трохи розгубився і став сумніватися в тому, чи зможе він взагалі продовжити поєдинок.

У цей момент тренер крикнув: «Гей, Зайон, ти не для того зайшов так далеко. Борись далі! Немає ніяких виправдань!» Ці слова стали немов віддзеркаленням всього життєвого шляху Кларка. Адже навіть в боротьбу він пішов, щоб ще сильніше загартувати себе для звичайного життя.

Не дивно, що хлопець з незвичайною долею і залізною волею звернув на себе увагу. Сюжет про нього навіть транслювали на національному американському телебаченні. А потім він став головним героєм однойменної документальної короткометражки, яка зірвала оплески на одному з кінофестивалів в США. Після цього права на її показ викупили продюсери Netflix.

Ніяких виправдань, Зайон!

Зайон не з тих людей, хто зупиняється на досягнутому. Після закінчення середньої школи він вступив до коледжу в Новій Філадельфії, де вивчає управління бізнесом. Крім цього, він увійшов до складу університетської збірної з боротьби. Він все так же продовжує наполегливі тренування, і має намір стати чемпіоном країни у своїй ваговій категорії.

Але і це ще не все. Кларк також спробував себе в гонках на візках по треку (а це дисципліна паралімпійських ігор). Зайон став найшвидшим атлетом в штаті, вигравши титули в заїздах на 100 і 400 метрів, і ставши третім на 800 метрах.

Він розігнав свою коляску до швидкості 32 км на годину. З такими результатами Кларк не тільки кваліфікувався в збірну США, але має шанс успішно виступати на міжнародних змаганнях.

Крім занять спортом і навчання, Зайон знайшов час і на музику. Він грає на барабанах на недільних зборах в баптистській церкві у своєму рідному місті.

Хто б міг подумати, що ще кілька років тому цей молодий хлопчина, який народився без ніг, зможе вести настільки активне життя? А все тому, що з ним його головний життєвий принцип: «Ніяких виправдань!»